• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Файловий архів

1 вересня

1-а. День сьогодні такий незвичайний

Сонечко встало умите в росі

І лунає дзвіночок закличний

Щоб зібралися на свято всі

2-а. На велике шкільне свято

Прибуло гостей багато:

Татусі й матусі

Друзі вірні і бабусі

1-а. Шановні учні, батьки, вчителі, гості

У вересні, коли дерева починають одягати пишні золотаві шати

Теплий вітер приносить до нас свято День знань.

2-а. Слово для привітання надається директору НВК Т.А.Репетило.

1 – а Слово для привітання надається сільському голові Білоус Миколі Петровичу

(виходить пиши-читай )

2-а. Ти хто такий?

П-ч. Я – Пиши – читай.

1-а. Це чудово, ти не мовчи

Як читати і писати нас навчи

Розкажи чому дощик іде?

А вночі ясне сонечко де?

Як звуться країни, гори і моря?

Що таке космос, і що це - зоря?

П-ч. Ой не можна так малята

Все про все відразу знати

Треба нам навчитись

І старанно потрудитись.

(Виходить Цариця - Математика)

Ц - М. Я цариця - Математика

І сувора, й солов’їна Математики країна

Праця тут іде завзята – вмій лиш спритно рахувати

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим у відповіді бути

(виходить Українка)

Укр. Моє коріння - рідний край – основа.

І пісня й дума, вишитий рушник.

Джерельна мова, рідна світанкова,

І в синім небі журавлиний крик.

(виходить Іноземка)

Іноз. Іноземна дивна мова

Так потрібна зараз всім

Особливо в цих умовах,

Особливо молодим.

Коли ринкова система.

Завойовує весь світ

І не виникне проблеми

Якщо будемо вчити з малих літ.

2-а. Спитай у тата, спитай у мами які професії у них.

Професій в світі є чимало, сповна їх вистачить на . всіх

1-а. Та є одна з – поміж професій, якої вчаться всі в житті. Яка для кожного найперша, якої вчилися всі ми.

2-а. Учитель, лікар чи геолог, письменник,

слюсар чи шахтар -

Всі називають головною, одну професію – школяр.

1-а. Бо всім відомо що без школи

Без знань що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи тим ким з дитинства мрієш будь.

2-а. Допитливим, цікавим будь,

не споглядай байдужа.

В країну знань велику путь

Долай уперто друже!

Усе що пізнане колись,

Завжди збагни глибоко.

Країна знань як неба вись,

Красою вабить око.

1-а. Ми за літо відпочили

Підросли і загоріли

За знання тож братись час

Школа друзі кличе нас.

2-а. Шановні наші вчителі

ми хочемо зі святом вас вітати

І квіти ці подарувати. (діти несуть квіти.)

1-а. Наче вулик наша школа,

Вся вона гуде як рій.

І здається що довкола

Розквітають квіти мрій.

2-а. Бігають, сміються діти,

Та лиш дзвоник продзвенить.

Стане тихо ніби в квіти,

Поховались бджоли вмить.

1-а. Шкільний заливистий дзвінок

Нас покличе на урок,

Він зараз продзвенить для нас

І ось настав навчання час.

(Гімн.) Т.А. Урочиста лінійка..

8 березня

Ведуча. Добрий вечір, дорогі друзі!

Ведучий .Сьогодні наш концерт присвячено святу весни і кохання - Міжнародному жіночому дню 8 Березня.

Ведуча.

Сьогодні, жінко, ваше свято!

I на зорі, ще в ранній час

Йде славний березень вітати

Живими пролісками вас!

Ведучий.

Несе надії вам святкові

Мов подих радісний весни

За вашу вірністъ у любові

Що не згаса до сивини

Іде він молодо і дзвінко,

Світ осяває у цвіту.

Сердечне вам спасибі, жінко,

За щедру вашу добротуХай 8 Березня частіше

Бува у вашому житті.

Ведуча

Ведучий. Чи може хтось сказати, чому жіноче свято ми відзначаємо саме навесні?

Ведуча. Все дуже просто. Весною відбувається оновлення в природі, зародження нового. А жінка теж дарує світові нове життя.

Ведучий. Весна - символ молодості й здоров'я, краси і кохання. I в переддень 8 Березня ми бажаємо ВСіМ жінкам і дівчатам завжди бути такими ж молодими, красивими, ніжними і коханими, як сама весна.

Ведуча.

Жінка – чарівне слово.

Жінка - життя прикраса.

Жінку віншуєм знову ,

Бо непідвладна жінка часу

Ведучий.

Жінка - кохана й мати

Жінка - сестра й бабуся.

Жінка ~ життєве свято

Свято, що вічно в русі

Ведучий. Наближення свята весни відчувається в усьому: в тому, як сонечко пригріває, як щебечуть пташки, як дзвінко падають на землю, відломившись від даху, бурульки...

Ведуча. А ще про наближення свята свідчить поведінка чоловіків, які заметушились в пошуках подарунків мамам, дружинам, донькам, сестрам, колегам, коханим і подругам.

Ведучий. Жінка завжди була для чоловіка найбільшою таємницею.

Ведуча.

Жіноче серце! Чи ти лід студений,

Чи запашний чудовий цвіт весни?

Чи світло місяця? Огонь страшенний

Що нищить все?

Чи ти як тихі сни невинності...

Чи б'єшся ти? Яка твоя любов?

У що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш?

В чім змінне ти, а в чим постійне?

Ведучий.

А жінка в світ приходить для любові!

Любити маму, поки ще мала,

Любити ляльку - тільки підросла,

А коли вперше вийшла за поріг –

Любити небо і м'який моріг

Дім батьківський і квіти чорноброві.

Бо жінка в світ приходить для любові

Ведуча.

Росте вона, росте її любов,

Ростутъ її бажання і надії,

I от приходять роки молодії,

I по землі вона не йде - несеться.

Сторожко прислухаючись до серця,

Що в дзвоні міст чи шелесті дібров

Підкаже їй: «Прийшла твоя любов!».

Це ж та любов, що перша і остання!

Такої ще ні в кого не було,

До неї підступить не сміє зло!

Вона яркіш, ніж сотня сонць сія,

Вона твоя! Вона лишень твоя!

Тобі її на сотню років стане,

Це ж та любов, перша і остання!

Ведуча. Спільною для всіх жінок є турбота . Турбота про сім′ю, дітей, про тих людей, які знаходяться поряд.

Ведучий.

Усіх годуєш, хоч сама голодна

І часом нерви стримати не годна,

Та будеш захищати як в бою,

Оту домашню каторгу свою,

Хоч сум торкає очі і вуста

І хоч пливуть літа, літа,літа...

Ведуча.

Але якби все те почати знов...

Адже той борщ щоденний- то любов,

Сорочка, чисто випрана,- любов

І ночі, що не спала ти, - любов,

І очі правнуків ясні – любов,

Вся Україна – то твоя любов.

Все було б так, якби почати знов.

Жіноча доля в світі – це любов.

Ведучий.

Жінка...ніжна, талановита,

Зоряна, поетична,

Мрією оповита,

Лагідна, симпатична.

Ведуча.

Жінка – душа співуча,

Пісня, що має крила,

На найкрутішу кручу

Злетіти їй під силу!

Ведучий. Жінка – мати... Кожна людина, кожен народ має свої святині. До таких святинь насамперед належить любов до матері, до тієї жінки, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала.

Ведуча.

Земля дочекалась і рясту, і сонця, і квіту,

Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мати на білому світі була.

Ведучий.

Я часто ночами пригадую знов

Дитинства сполохану казку...

Спасибі вам, мамо, за вірну любов

І щедру, незміряну ласку.

Ведуча.

Схилялось над ліжком привітне чоло,

Дрімали натомлені очі...

Спасибі вам, мамо, за ваше тепло

І довгі недоспані ночі.

Ведучий.

Ховали тривогу в собі й гіркоту,

До мене всміхалися радо...

Спасибі вам, мамо за всю доброту

І пісню, залишену в спадок.

Ведуча.

Якби зібрати всі слова земні,

Ми б вибрали прості і невисокі,

Щоб ваші дні трояндами цвіли,

Щоб не були в житті ви одинокі.

Ведучий.

Хай не спішать літа на ваш поріг,

Хай повсякчас здоровя прибуває.

Ми ніжно любим вас і від душі вітаєм!

Ведуча.Жінка й кохання – категорії вічні. Попри всі біди і злигодні у світі владарює чистота, честь, гідність і любов.

Ведучий.Щастя вам, дорогі жінки! Хай воно входить у ваші домівки затишком, дзвінким дитячим сміхом, музикою, квітами, любовю!

Ведуча.

Щиро зичимо світлої долі,

Нехай радує хлібнеє поле

Та веснянії теплії зливи,

Щоб були ви здорові й щасливі.

Ведучий.

Щоб не знали незгод у дорозі,

Щоб стрічало добро на порозі,

І щоб щедрість та радість крилата

Не виходили з вашої хати.

Ведуча. Ще раз бажаємо вам безмежного щастя, міцного здоров′я, успіхів, благополуччя, любові й усього найкращого.

Ведучий.

Зі святом вас, любі жінки!

Хай сонце гріє вамтепліше

І світять зорі золоті!

Ведуча.

Хай чоловіки вас цінують,

Складають оди і пісні.

Хай вашу усмішку шанують

Не тільки рано на весні.

Хай будуть роки всі прекрасні

І друзі вірні все життя.

Нехай усмішки будуть рясні.

Хай будуть щирі почуття.

Хай 8 Березня частіше

Бува у вашому житті.

Сценарій шкільного свята на День вчителя «Вони хороші»

(Звучить мелодія пісні з репертуару Алли Пугачової «Куда уходит детство». На сцену виходять учасники дійства -учні початкових та випускних класів).

Учень 1. Вони такі, як і ми, тільки за плечима - трошки більше забутої радості.

Учениця 2. Вони високі і можуть дістати книгу з верхньої полиці.

Учениця 1. Вони сильні і можуть підняти нас на руки.

Учень 2. Одного разу вони обов'язково зрозуміють, що кращих за нас немає.

Учень 3. У них є принципи.

Учениця 3. Вони розумні і вміють не знаходити шпаргалки.

Учениця 4. Вони віддають нам свої найцікавіші книги.

Учень 4. Вони відгадують наші мрії.

Учениця 5. Вони знають і навіть можуть пояснити, що будь-яка людина добра.

Учень 5. Вони прощають нас навіть тоді, коли ми не прощаємо.

Учень 6. Коли вони кажуть: «Я вас люблю», здається, що ми справді існуємо.

Учениця 7. Вони ховають очі, коли не можуть з нами залишатися.

Учень 7. Вони думають, що є речі, яких ми ніколи не зрозуміємо, і саме тому ми все розуміємо.

Учениця 6. Вони кладуть нам руки на плечі.

Учень 8. Вони з маніакальною наполегливістю прагнуть все робити замість нас, хоча уже давно не розуміють навіщо.

Учениця 8. У них з очей течуть сльози, коли дме вітер.

Учень 9. Вони хочуть мати наші фотографії.

Учень 10. Вони пам'ятають про нас зовсім не те, що ми - про себе.

Учениця 9. Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці. Хоча, коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать.

Учениця 10. Вони краще нас знають: рано чи пізно, навіть з інших планет ми обов'язково до них повернемося.

Учениця 1. Вони не помічають наших підфарбованих губів.

Учень 1. Вони роблять вигляд, що їм подобається свято «Першого дзвоника».

Учень 2. Вони думають не тільки про школу.

Учениця 2. У глибині душі вони вміють прогулювати уроки.

Учень 3. Вони відрізняють Мадонну від Марадони.

Учениця 3. Вони запросто можуть признатися собі в тому, що єдина мета в їхньому житті - навчати нас.

Учениця 4. Вони розповідають нам казки.

Учениця 5. Вони думають, що наші домашні завдання бувають складними тільки тоді, коли вони поруч.

Учень 4. Вони не хочуть бути подібними на нас, а ми на них - хочемо.

Учень 5. Вони слухають, коли ми кажемо їм: «Послухайте!»

Учень 6. Вони мовчать, коли ми кричимо.

Учениця 6. Коли ми йдемо, вони залишаються.

Учень 7. Коли ми згадуємо минуле, ми думаємо про них.

Учениця 1. Вони роблять усе, щоб ми ними гордилися.

Найменша учениця. Вони хороші.

(Діти співають на мотив романсу «Господа юнкера»).

I.

Дорогі вчителі!

Скільки сонячних літ

Ви вели нас до храму науки!

Дорогі вчителі,

Шлем земний вам уклін

І цілуєм святі ваші руки!

II.

Дорогі вчителі!

До небес від Землі

Ви уміли серця піднімати!

Дорогі вчителі!

Шлем земний вам уклін

І бажаєм щасливого свята!

III.

Дорогі вчителі

На пташинім крилі

Ви несли нас у казку крізь будень!

Дорогі вчителі,

Шлем земний вам уклін

І безмежно, довірливо любим!

Учень 6.

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

Мить, коли учитель-математик

Каже: «Піднімайсь! До дошки йди!»

Учениця 6.

Мить, коли окрилений філолог

Прорікає: «Пишемо диктант!»

А рішучий завуч б'є на сполох;

«Кинь шпаргалку! Розвивай талант!»

Учениця 7.

Мить, коли усміхнений директор

На контрольну радісно спішить,

А галантний дядечко-інспектор

Документи в папках потрошить!

Учень 8. Коли тести пропонує фізик,

Учень 9. Музикант настроює рояль,

Учениця 8. Як біолог марно сушить мізок,

Учень 10. А географ дує, як містраль.

Учениця 9. Як історик датами морочить,

Учениця 10. Фізкультурник біга, як Пеле.

Учень 1. Зарубіжник серенади строчить,

Учень 2. Трудовик монтує «Шевроле»,

Учень 3. Як завгосп комп'ютерами марить,

Учениця 1. Бібліограф книги роздає,

Учениця 2.

Як психолог лине поза хмари

Щастячко шукать своє й моє.

Учениця 3.

Скільки не судилося б ходити

В перший клас читати «Букваря»,

Усі разом.

Школу рідну будемо любити

Ту, де кожна вчителька - зоря!

(Діти співають на мотив пісні «Вчителько моя, зоре світова...»).

I.

Сонечко встає, тільки спить вона,

Голову схиливши на журнал.

Зошити лежать в неї край вікна,

Як її єдиний справжній капітал!

II.

Може, сниться їй зоряний Париж

Чи багамська казка золота!

Ой, дзвінок, дзвінок, нащо ти дзвениш?

Нащо розриваєш молоді літа?

(Соліст співає на мотив пісні Утьосова «Грім продзвенів...»).

Дзвінок дзвенить. Учителька іде,

А я захоплено дочитую підручник

І роблю вигляд, що я дуже чемний учень,

Що довгожданий наступив момент:

У школі вчиться мудрий елемент.

(Діти співають на мотив пісні з репертуару Софії Ротару «Одна калина»).

Сумно, сумно, як згадаю,

Шо нічо не знаю.

Горечко моє!

Марно Бога не благаю,

Але пам'ятаю,

Шо у мене є:

Приспів: Одна шпаргалка під столом,

Одна надія на облом,

Один підручник - в мене іншого нема!

Одна оцінка на журнал,

Одне фойє, один спортзал,

Один завгосп, директор, завуч і одна

Найкраща школа на землі,

Найкращі друзі - вчителі,

Найкращі в світі, найдобріші вчителі!

(Далі слід поетично або в прозі поздоровити присутніх у залі учителів та працівників школи назвавши ім я та по батькові кожного зокрема. Останніми повинні прозвучати вітання для мужчин).

Усі дівчатка початкових класів.

Вас не забудем ніколи-ніколи.

Любі мужчини, не кидайте школи!

(Діти співають на мотив пісні «Любов і бідність» із кінофільму «Здрастуйте, я ваша тітонька!»).

I.

Не хочем знати ми причини,

Чому на видноколі

Так мало справжніх є мужчин,

Ще менше їх у школі!

Якби не армії ярмо,

Вони б зовсім пропали,

Але для них ми все одно

Куплети ці співали б!

II.

Не хочем знати ми, чому

Учительська кар'єра

Вам так нагадує тюрму

Лук'янівського мера,

Та ми вас любимо усіх!

За що? Самі не знаєм!

І задля вас, а не на сміх

Куплети ці співаєм!

(Дівчата співають на мотив народної пісні «Ти до мене не ходи»).

Ти до мене, ти до мене не ходи,

Педагог вухатий,

Ти на мене, ти на мене не гляди,

Бо ти вже жонатий!

Не ходи, не гляди,

Не розпушуй вуса,

Позич мені окуляри,

Най ті роздивлюся!

(Хлопці співають на мотив народної пісні «Розпустили кучері дівчата»).

I.

Розпустили кучері дівчата

Ще й підвели брови для краси,

Тільки ти, як бос-адміністратор,

Все ж на плечах голову носи!

II.

Хай дівчата квітнуть, а ти вчися,

До бібліотеки походжай!

Аж на дно роботи опустися

І наверх уже не виринай!

(Діти співають на мотив пісні «Любов і бідність» із кінофільму «Здрастуйте, я ваша тітонька!»).

Сповиті у тенета мрій

Світанками безхмарними,

Ми вірим - вчитель молодий

Не кине нас, як армію,

Ми знаєм: школа розцвіте,

Як зорепад надії,

Що покоління золоте

Піснями завесніє!

Учень 6.

Життя спливає,

Сонце б'ється з мороком,

Шаліє доля у тенетах бур,

А віще серце вчителя говорить:

«Ти слів моїх, мій учню, не забув?»

Учень 7.

Хтось упаде, невдачами поборений,

А хтось досягне зоряних трибун,

А віще серце вчителя говорить:

«Ти болю мого, учню, не забув?»

Учень 8.

Хтось йде на компроміс із лютим ворогом,

Який колись неначе другом був,

А віще серце вчителя говорить:

«Моєї правди, учню, не забув?»

Учениця 4. Любі наші наставники! У цей святковий день ми особливо болісно відчуваємо, як безжально плине час, усвідомлюємо, наскільки важко вам торкатися жорстокою правдою наших сердець, розуміємо, як нелегко часом знайти з нами спільну мову.

Учениця 5. Але саме сьогодні ми можемо дозволити собі висловити наше давнє і сокровенне прохання.

Учень 4. Дорогі вчителі! Любіть нас такими, якими ми є!

Учениця 4. Недовченими і заученими!

Учень 5. Веселими і засмученими!

Учениця 5. Окриленими і замученими!

Учень 6. Ледачкуватими і непередбачуваними!

Учениця 6. Непрощеними і пробаченими!

Учениця 2. Словом, любіть нас так, як ми вас любимо!

Усі разом. Ми вас любимо!

(Діти співають на мотив пісні з репертуару Алли Пугачової «Куда уходит детство...»).

Пройде шкільне дитинство,

Спливе немало літ,

Та в пам'яті барвистий

Залишить школа слід.

Колись ми станем інші,

Та не забудем, ні,

Про клопоти колишні,

Про радощі шкільні!

Приспів:

І розквітне свято

Серед буднів гомінких!

Друзів є ж багато дорогих!

Серця не остудим!

І дорослі, і малі, -

Ми вас дуже любим, вчителі!

Під звуки музики діти по черзі вклоняються і парами виходять у зал, дарують учителям квіти, а згодом - покидають приміщення).

Кiлькiсть переглядiв: 401

Коментарi